Дніпро впадатиме у Крим, а Ніл — в Ізраїль та Ліван..

Проблеми дефіциту прісної води загострюються з кожним роком. І наслідки цього  дефіциту мають не лише вагомі економічні, але й гострі політичні наслідки. Нещодавно прочитав в інеті статтю під заголовком: «Следующая война на Ближнем Востоке — из-за воды.» - Институт стратегических исследований Stimson Centre опубликовал доклад Расела Стиклора под таким названием. Автор досить аргументовано доводить, що однією з основних об’єктивних причин збройних конфліктів на Близькому Сході є саме водний дефіцит. Майже одночасно українські ЗМІ сповістили про наміри українського уряду відновити систему зрошення на площі близько 1 мільйона гектарів землі та 3-х  мільярдний кредит  Україні від Китаю для фінансування цих проектів. Одним словом ситуація спонукає до роздумів: «Що робити? Як краще вирішити цю гостру проблему?» Свої міркування з цього приводу хочу висловити і я.

Основним донором зрошувальних систем України на сьгодні є Дніпро. Північно-Кримський  канал показує, як довго та дорого будувати традиційні «каналізаційні» зрошувальні системи (ЗС). Та найвразливішим місцем таких ЗС є обезводнення русла річок. Сир-Даря та Аму-Даря — суворе тому підтвердження. Нові часи потребують нових рішень. Чи можна брати воду з річок таким чином, щоби рівень води в них при цьому не знижувався. Виявляється, що можна. Як саме, про це далі.

10.09.2009 р. я отримав Патент на к.м. №43968, згідно якого вода з річки відбирається з допомогою труб в місці впадання її в море.  Прокладені по дну моря прісноводні трубопроводи стануть, таким чином, своєрідним продовженням русла річки до потрібного нам місця. З їх допомогою Дніпро, наприклад, зможе «впадати» в Крим чи Одесу, а Ніл в Ізраїль та Палестину з Ліваном. Переваги запропонованого способу очевидні: роботи можна розпочинати хоч сьогодні, все необхідне для цього у нас є, зокрема, і великі трубопрокатні підприємства (потужності яких у нас недогружені). Якщо розвинути ідею далі, то українські зрошувальні фірми не лише в короткий термін перетворять на зелену оазу весь Причорноморський регіон нашої країни, але й вийдуть на міжнародний рівень. Слідом за Дніпром-Славутою вони спрямують у корисне русло потужні води Дунаю, а потім направлять води голубого Нілу на Близький Схід та Північну Африку. Перспективи та можливості для українського бізнесу відкриваються  дуже і дуже заманливі. Окрім фінансової вигоди Україна отримає ще й відчутні політичні дивіденди, приносячи живильну вологу у вічно спраглі та політично напружені регіони світу. Ну і нарешті, Україна продемонструє Світу можливість реального позитивного впливу  людини на глобальні кліматичні проблеми нашої планети. Введеня в господарський оборот  величезних обємів прісної води дозволить  озеленити великі площі суші, збільшити їх врожайність та знизити гостроту продовольчої проблеми. А зменшуючи кількість річкових стоків у Світовий океан можна  буде навіть протистояти підвищенню його рівня, визваного таненням людовиків в горах та Антарктиді.

Поделись с друзьями.
Общайтесь со мной.
Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий